БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА: ПРАВОВА ОСНОВА

9 Лис
0

БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА: ПРАВОВА ОСНОВА

БЛАГОДІЙНА ДОПОМОГА: ПРАВОВА ОСНОВА

29 квітня 2020 р.

Отримання благодійної допомоги різних видів останніми роками стало доволі поширеним явищем у бюджетній сфері. Завдяки додатковим надходженням коштів (товарів, робіт чи послуг) від благодійників бюджетні установи мають змогу підтримувати свою діяльність на належному рівні. Порядок надання благодійної допомоги та використання її бюджетними установами чітко врегульовано чинним законодавством. Розглянемо його детальніше.

ПРАВОВА ОСНОВА БЛАГОДІЙНИЦТВА

Сфера благодійності регулюється в Україні низкою нормативно-правових актів, основними з яких є Закон від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 5073 благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає отримання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціаром (набувачем) благодійної допомоги може бути, зокрема, неприбуткова організація або територіальна громада (тобто суб’єкти держсектору), що отримує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073. Бенефіціарами благодійних організацій також можуть бути будь-які юридичні особи, що отримують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Благодійник – це дієздатна фізична або юридична особа приватного права (зокрема, благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

До благодійників не належать суб’єкти держсектору, оскільки вони не є юрособами приватного права.

Крім Закону № 5073 питання надання та отримання благодійної допомоги визначають такі нормативно-правові акти:

  • Бюджетний кодекс;
  • Порядок передачі дарунків, одержаних як подарунки державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді, державним або комунальним установам чи організаціям, затверджений постановою КМУ від 16.11.11 р. № 1195;
  • Порядок отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування, затверджений постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222 (далі – Порядок № 1222);
  • Порядок розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, та контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт, затверджений постановою КМУ від 17.08.98 р. № 1295 (далі – Порядок № 1295).

НАПРЯМИ ТА ВИДИ БЛАГОДІЙНОСТІ

Закон № 5073 чітко регламентує цілі благодійної діяльності, види благодійних організацій, сфери та порядок управління ними. Так, згідно зі ст. 3 Закону № 5073 цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. Зазначена стаття містить також повний перелік сфер благодійної діяльності, зокрема:

  • освіта;
  • охорона здоров’я;
  • екологія, охорона довкілля та захист тварин;
  • запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
  • опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
  • соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
  • культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
  • наука і наукові дослідження;
  • спорт і фізична культура;
  • права людини і громадянина та основоположні свободи;
  • розвиток територіальних громад;
  • розвиток міжнародної співпраці України;
  • стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;
  • сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
  • сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.

Згідно зі ст. 5 Закону № 5073 благодійники спільно чи індивідуально можуть здійснювати благодійну діяльність на підставі добровільного вибору одного або кількох таких її видів:

  • безоплатне передання у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
  • безоплатне передання бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
  • безоплатне передання бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
  • безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
  • благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
  • публічний збір благодійних пожертв;
  • управління благодійними ендавментами (грошовими фондами);
  • виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
  • проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

Закони України можуть визначати додаткові види благодійної діяльності та особливості регулювання певних видів благодійної діяльності. Проте отримання бенефіціарами благодійної допомоги від благодійників не може бути підставою для обмеження чи припинення будь-яких інших видів допомоги, виплат чи пільг, визначених законами України.

Перелік бюджетних установ – отримувачів благодійних (добровільних) внесків та пожертв від юридичних та фізичних осіб наведено в Порядку № 1222. Це заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання.

Закон № 5073 не передбачає надання благодійної допомоги органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування (далі – ОМС), органам і підрозділам внутрішніх справ та цивільного захисту або іншим воєнізованим формуванням. У цьому контексті доречно нагадати, що відповідно до ч. 1. ст. 54 Закону від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції» державним органам та ОМС забороняється отримувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою.

Незаконне отримання від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошових коштів або іншого майна, нематеріальних активів, майнових переваг, пільг чи послуг за наявності підстав тягне за собою відповідальність відповідних посадових осіб державних органів та ОМС.

“Баланс-Бюджет” № 17-18.

Categorised in:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *